УкраїнськаУКР
русскийРУС
Вадим Денисенко
Вадим Денисенко
Народний депутат України

Блог | После Рима: маленькие поводы для оптимизма

После Рима: маленькие поводы для оптимизма

Со вчерашнего вечера в российском информпространстве резко усилилась антитрамповская риторика. Пока от разного уровня экспертов и политологов. И это на фоне заявления Путина о том, что он якобы готов к прямым переговорам с Украиной без каких-либо предварительных условий.

Видео дня

Далее текст на языке оригинала.

І такий "накат" явно зрежисований зверху. Судячи з усього, Кремлю не сподобалося все те, що вчора відбувалося в Римі.

Тут ми маємо зрозуміти, що стратегія Путіна щодо Трампа складається з кількох речей.

1. Не підставитися і максимально лестити (звідси і портрети Трампа, і заяви, що мирні пропозиції Трампа ввійдуть до підручника з історії.

2. Робити все можливе і неможливе, щоб зірвати переговори руками українців. Путін, за останній місяць двічі майже досягнув цілі і двічі недооцінив вплив Європи, як посередника (точніше, вплив Макрона і Стармера).

3. Путін ставить майже все на економічну угоду, знову-таки, недооцінюючи роль Європи. По цьому, Кремль майже добився того, що вдалося розірвати тему України і всі інші теми в двосторонніх стосунках з США.

Після вчорашніх переговорів, судячи з усього, в Кремлі бояться, що тепер мʼяч буде на стороні Росії і вони мають погодити пропозиції щодо ЗАЕС, виходу з Харківщини і т.д. Наскільки я розумію, їхній план був простим: Україна відмовиться від пропозицій по Криму і Росії не потрібно буде публічно говорити, що вони погоджуються на всі інші пункти плану. Схоже, що в переговорах з Трампом зараз вдалося знайти якесь формулювання щодо Криму, яке може влаштувати і США, і нас.

Виходячи з вищесказаного, можна допустити, що Путін знову почне грати в улюблену гру "тягнути час". І ціль затягування та ж, що й була раніше: на наступному етапі переговорів, пробувати їх зірвати руками українців. Паралельно, він просуватиме ідею прямих переговорів з Україною, але ціль та сама: тягнути час і звинувачувати Україну в недоговороздатності.

Також окремо хочу наголосити: після Рима зʼявилися певні оптимістичні сподівання. Але головний стримуючий фактор – Путін, який хоче одночасно і продовжити війну, і зняти санкції. І що тут переможе сказати дуже складно.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...
OSZAR »